Коагулограма – це рутинний комплексний аналіз крові для оцінки стану системи її згортання (гемостазу). Як і більшість досліджень крові, якість і точність одержаних показників напряму залежать від пре-аналітичної підготовки зразка
Цей етап включає в себе дотримання вказівок щодо підготовки до забору самим пацієнтом, коректні забір крові та її подальше транспортування, а також правильність ідентифікації зразка у лабораторії
Ми зібрали для вас декілька порад як забезпечити мінімізацію пре-аналітичних помилок лабораторією:
- Забір крові для коагулограми може здійснюватися лише з великих магістральних вен. Деколи, якщо у пацієнта погано візуалізуються магістральні вени, забір крові здійснюють з, наприклад, більш видимих вен руки – в коагулогічних дослідженнях це приведе до надлишкового гемолізу зразка, що зробить його непридатним для тестування
- Для пацієнтів, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, важливо здійснювати забір крові не раніше, ніж через 2 години після інфузії. Зокрема, контамінація плазми гепарином приведе до неправдиво підвищених показників протромбінового часу, АЧТЧ та тромбінового часу, а також до хибно заниженого рівня фібриногену
- Забір крові необхідно здійснювати голками діаметру 16-25 G (найкраще 19-21 G), оскільки при використанні голки надто малого діаметру виникає високий ризик гемолізу зразка через пошкодження еритроцитів. Також виявлено, що малий діаметра голки забору спричиняє хибно високі показники Д-димеру в крові
- Важливою є також тривалість набору крові в пробірку (стаз) – якщо вона становить більше 1 хвилини, високий ризик отримати некоректні значення усіх показників коагулограми
- Транспортувати кров до лабораторії при кімнатній температурі та здійснити її центрифугування потрібно протягом одної години з моменту забору. Тестування показників гемостазу необхідно провести протягом 4 годин. При відсутності можливості транспортувати плазму у зазначені терміни, її можна зберігати в замороженому вигляді при -20ᵒС
